Розділ 10

Мурр-привіт, друзі! Сьогодні розкажу вам історію, яка могла б увійти в підручники з терпіння і наполегливості. Ви навіть не уявляєте, як непросто бути котом, коли твої люди вирішують привчити тебе до туалету. Ні, не до мого зручного лоточка, а до справжнього людського унітазу. І ось тут почалась епопея...

Глава 1. Король унітазу? Ні, дякую!

Одного чудового ранку мене, Філіпа, поставили на обідок унітазу. Уявіть собі це приниження! Я, шляхетний кіт, балансую, як канатоходець, і намагаюся зрозуміти, що ці двоногі від мене хочуть. Мєлкій стояв поруч і сміявся:
– Дивіться, Філя, як я можу! – і почав стрибати на унітазі, як ні в чому не бувало.
Ага, легко йому казати! Мені ж не зручно, слизько і, вибачте, якась це ненатуральна справа для кота. Я демонстративно вистрибнув і пішов під диван.

Глава 2. Повернення до лотка

Мої люди швидко здалися. Вони зрозуміли, що кіт і унітаз – несумісні поняття. Мені знову поставили мій старий лоток, але тут почалося інше випробування: вибір наповнювача.

Спершу принесли силікагелевий. Ох і гучний цей жах! Кожен крок по цьому наповнювачу звучав, як грім під час бурі. Я навіть уночі боявся в нього зайти, щоб не розбудити всіх. Потім був якийсь дерев’яний – але, чесно кажучи, ходити до туалету і одночасно чути запах хвої? Це вже занадто романтично для мене.

Глава 3. Наповнювачі проти мене – 0:1

Одного разу вони принесли щось, що називалося кукурудзяний наповнювач SuperCat. Як тільки я зайшов у лоток, одразу зрозумів: ось воно! Пухкий, м’який і не пахне, як новорічна ялинка чи хімічна лабораторія. А коли я побачив, як зручно він комкується, то вирішив – це моя перемога.

– Це ж натуральний продукт! – радісно вигукувала хазяйка.
– Його можна змивати у каналізацію! – підхопив хазяїн, тримаючи мій лоток над унітазом, чим трохи налякав мене.
– А він безпечний для довкілля! – додав мєлкій, наче підслухав у рекламі.

Ну, а я просто насолоджувався тим, що нарешті знайшов свій ідеальний "туалетний трон".

Глава 4. Моє королівство – мій вибір

Тепер у мене є свій лоток із наповнювачем SuperCat, і я офіційно проголосив себе "королем кукурудзяного трону". А ще я зрозумів, що, хоч мої люди іноді вигадують дивні штуки, все одно вони мене люблять і стараються, щоб моє котяче життя було ідеальним.

Мур-мур, друзі! Якщо ваші люди теж шукають, чим наповнити ваш лоток, радьте їм кукурудзяний SuperCat. А я тим часом піду перевірю, чи не заповнився мій королівський трон – порядок має бути у всьому! 🐾